Про террор, катастрофы опустим пока
Эта тема, куда еще боле сложна
Но и это всего лишь итог наших дел
Страданья и горе теперь наш удел
И ты громко кричишь: «Я человек!
Я мозг, интеллект, предела гордости нет,
Я придумал компьютер и много всего,
Что жизнь облегчает и дарит добро
Я программист, я финансист,
А я модельер, а я машинист,
А я всех вас круче, я ведь судья,
Да нет, сторонись, я депутат»
Да, верно, все может, все ему по плечу
Хочу землю пашу, хочу в космос лечу
Обогрет и одет и жилище построил
И живет он без бед, и один в поле воин
Ну а кто этот Бог? Что он то нам дал?
Человек- обезьяна нам Дарвин сказал
А я не примат, я твердо верю в то,
Что Бог вложил в меня свою любовь, свое тепло
Посмотри на снежинки сложный узор
Красотой заворожит восторженный взор
Но второй вот такой не найдешь никогда
Хоть гектар обсмотри с микроскопом в руках
Как стройны тополя, что вдоль аллеи стоят
Близнецов ты не встретишь, обойди хоть весь ряд
А когда же ты звезды считал, признавайся
Ты хоть помнишь о них, отвечать не пытайся
Леса, поляны и луга
Радуга, цветы, луна,
Каньоны, реки, облака
Все это ОН, ЕГО рука
И заметь, тут нет накладок
Во всем, везде, всегда порядок
А кто же им руководит
Кто у зимы весне права принять велит?
Так и ты ведь – алмаз несравненный
В коллекции Божьей один ты такой
Позволь ты Ему осторожно
Твое сердце очистить своею рукой
С человеком, конечно, сложнее всего
Ему разум подарен был для того,
Чтоб Отца своего он всегда вспоминал
И делами мирскими его прославлял
Но мы Бога забыли и он воскорбел
Из земли совершенной мы творим беспредел
Чтоб сложить в свой карман еще один рубль
Мы воруем, обманем, клевещем, осудим
Ты в Бога не веришь? Знаю я почему
Тебе так удобно и не тебе одному
Есть еще существо, что тебя обольщает
Ну, так иди же к нему, коль он тебя привлекает
Кто спастись не желает, не будет спасен
А кто Бога не знает, тот живет мертвецом
Воскресить твою душу только вера поможет
Разбуди лишь желанье, а она путь укажет
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
